До Дня пам'яті героїв Крут

Блоґ: Анна Глібка

Вчора згадала, що колись давно чула потужний вірш на тематику битви під Крутами.
Його написав нині покійний дядько мого співробітника — Василь Халавка.
Шукала його в інтернеті — не знайшла. Саме тому вважаю за доцільне його опублікувати.

Синові

Моя дитино! У годину скрути
Вони спливають, наче каламуть.
І знов колись тебе пошлють під Крути,
І знов самі під Крути не підуть.

І не жахнуться в серці — «Що накоїв!» -
Їх вишиванки — великодній спів.
Так обирає нація героїв,
Поводирями блазнів і рабів.

Коли в смертельній чужині Варшави
Перед Остапом білий світ погас,
То не ж в Канаді, на перині слави,
А біля нього батько був, Тарас.

Та ні мандат не врадить, ні валюта,
Як Божий голос долетить з-під Крут,
Здійме полуду і розірве пута,
І їм розкаже, що жнива не тут.

Дякую Юркові Халавці за те, що з пам'яті записав і Тарасові за те, що надіслав мені.